Короткі факти про Болівію:
- Населення: приблизно 12,2 млн осіб.
- Столиця: Сукре (конституційна), Ла-Пас (резиденція уряду).
- Офіційна мова: іспанська, кечуа, аймара та інші мови корінних народів.
- Грошова одиниця: болівійський болівіано (BOB).
- Уряд: Унітарна президентська республіка.
- Основна релігія: римо-католицизм.
- Географія: Болівія, що має вихід до моря в центральній частині Південної Америки, може похвалитися різноманітним рельєфом, включаючи гори Анди, тропічні ліси Амазонки та пустелю Атакама, займаючи площу близько 1,1 мільйона квадратних кілометрів.
Факт 1: Болівія – країна з надзвичайно різноманітною природою
Болівія відома своєю величезною різноманітністю природи, яка може похвалитися широким спектром екосистем, клімату та біорізноманіття. Розташована в самому серці Південної Америки, Болівія характеризується різноманітними ландшафтами, включаючи гори Анди, тропічний ліс Амазонки, регіон Чако та високогірне плато, відоме як Альтіплано.
Різноманітність географії Болівії сприяє її надзвичайному біорізноманіттю, оскільки країна є домом для приблизно 20 000 видів рослин, 1400 видів птахів, 300 видів ссавців та незліченна кількість інших форм флори та фауни. Величезний набір екосистем країни підтримує багатство дикої природи, зокрема таких знакових видів, як ягуари, очкові ведмеді, андські кондори та рожеві річкові дельфіни.
Факт 2: Рожевих дельфінів можна побачити в Болівії
Ці унікальні прісноводні дельфіни є рідними для басейну Амазонки, включаючи річки Болівії, такі як Маморе, Бені та Ітенес.
Подібно до своїх побратимів в інших країнах Амазонки, рожеві дельфіни в Болівії демонструють виразне рожеве забарвлення, особливо коли вони молоді. Хоча їхній колір тьмяніє з віком, цих дельфінів легко впізнати за подовженими мордами та гнучкими шиями.
Зустріч із рожевими дельфінами в їхньому природному середовищі існування — незабутнє враження для відвідувачів болівійського регіону Амазонки. Мандрівники мають можливість спостерігати за цими захоплюючими створіннями, коли вони проходять звивистими водними шляхами та досліджують багате біорізноманіття болівійського тропічного лісу.
Факт 3: Болівія має найбільші солончаки у світі
Болівія є домом для Салар-де-Уюні, найбільшої соляної рівнини у світі. Розташований у південно-західній частині країни, поблизу міста Уюні, Салар-де-Уюні охоплює велику територію понад 10 000 квадратних кілометрів (приблизно 3 900 квадратних миль).
Ця величезна солончакова рівнина утворилася в результаті перетворення доісторичних озер на соляні відкладення, що призвело до приголомшливого простору білої кристалічної соляної кірки, яка простягається до самого горизонту. Під час сезону дощів тонкий шар води покриває соляну рівнину, створюючи ефект зачаровує дзеркала, яке відображає небо над небом і створює захоплюючі оптичні ілюзії.
Салар-де-Уюні — це не лише диво природи, але й головна туристична пам’ятка Болівії, яка приваблює відвідувачів з усього світу, які приїжджають, щоб помилуватися її неземними пейзажами, унікальними геологічними утвореннями та яскравою дикою природою.
Факт 4: Найнебезпечніша дорога в світі була в Болівії
Дорога Юнгаса, також відома як «Дорога смерті» або «Каміно де ла Муерте», широко вважалася однією з найнебезпечніших доріг у світі. Ця підступна гірська дорога простяглася від Ла-Пасу, столиці Болівії, до міста Коройко в регіоні Юнгас.
Свою сумнозвісну репутацію дорога Юнгас отримала через свою вузьку ширину, круті скелі, відсутність огорожі та непередбачувані погодні умови. Дорога, висічена на схилі гір Анд, мала стрімкі перепади заввишки до 600 метрів (майже 2000 футів) із численними різкими поворотами та глухими кутами вздовж маршруту.
Незважаючи на небезпечні умови, дорога Юнгас була життєво важливою транспортною артерією для місцевих громад і популярним маршрутом для мандрівників-авантюристів, які шукають досвіду адреналіну. Однак його небезпека також призвела до численних аварій і смертельних випадків, особливо серед велосипедистів і автомобілістів.
Примітка: плануєте відвідати країну? Перевірте, чи потрібні вам міжнародні водійські права в Болівії для водіння.
Факт 5: одне з найвищих міст світу знаходиться в Болівії
Потосі, місто в Болівії, є одним з найбільш високогірних міст світу. Розташований в горах Анд на висоті приблизно 4090 метрів (13420 футів) над рівнем моря, Потосі відомий своєю значною історичною та культурною спадщиною.
Заснований у 16 столітті після відкриття родовищ срібла в горі Серро-Ріко (Річ-Хілл), Потосі став одним із найбагатших і найбільш густонаселених міст в Америці під час іспанського колоніального періоду. Багатство та важливість міста походять від його багатих срібних копалень, які використовувалися Іспанською імперією для фінансування своїх імперських починань.
Сьогодні історичний центр Потосі з його колоніальною архітектурою та церквами в стилі бароко входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Незважаючи на велику висоту над рівнем моря та суворий клімат, Потосі продовжує бути заселеним і залишається важливим культурним і економічним центром Болівії.
Факт 6: Болівія має рекордну кількість державних мов
Болівія відома своїм культурним розмаїттям і визнана однією з найбільших державних мов у світі. Конституція країни визнає понад 30 корінних мов разом з іспанською офіційними мовами.
Серед найбільш поширених корінних мов Болівії – кечуа, аймара, гуарані та кілька варіантів амазонських мов, якими говорять корінні жителі низинних регіонів. Ці корінні мови мають глибоке історичне та культурне значення, ними розмовляють різні етнічні групи по всій країні.
Визнання кількох офіційних мов у Болівії відображає прагнення країни зберегти свою багату мовну та культурну спадщину та сприяти мовному різноманіттю. Це також підкреслює важливість інклюзивного управління та поваги до прав корінного населення в Болівії.
Факт 7: Болівія має 7 об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
Болівія є домом для семи об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, кожен з яких визнаний своєю видатною культурною та природною значущістю. Ці сайти включають:
- Місто Потосі: Засноване в 16 столітті, Потосі славиться своєю багатою колоніальною спадщиною та історичними срібними копальнями, зокрема Серро-Ріко (Багатий пагорб), який колись був одним із найбільших у світі джерел срібла.
- Єзуїтські місії Чикіто: ця серія з шести єзуїтських місійних міст, розташована у східній Болівії, сягає 17-го та 18-го століть і демонструє унікальне поєднання архітектури європейського бароко та місцевої майстерності гуарані.
- Тіуанако: розташований поблизу озера Тітікака, Тіуанако є стародавнім археологічним місцем, яке колись було центром могутньої доколумбової цивілізації. Тут є вражаючі кам’яні пам’ятники та храми, що відображають архітектурні досягнення культури Тіванако.
- Фуерте-де-Самайпата: це археологічне місце в центральній Болівії містить масивну скельну скульптуру з пісковика та руїни стародавнього церемоніального центру, який, як вважають, побудували доколумбові люди Чане.
- Національний парк Ноеля Кемпфа Меркадо: розташований у басейні Амазонки, цей обширний національний парк відомий своїми незайманими тропічними лісами, різноманітною дикою природою та приголомшливими ландшафтами, включаючи водоспади, річки та унікальні геологічні утворення.
- Історичне місто Сукре: як конституційна столиця Болівії, Сукре може похвалитися багатством колоніальної архітектури, включаючи добре збережені церкви, монастирі та палаци, завдяки чому його визнали об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
- Qhapaq Ñan: ця розгалужена мережа стародавніх доріг, також відома як система доріг інків, охоплює кілька країн Андського регіону, зокрема Болівію. Qhapaq Ñan відіграв вирішальну роль у з’єднанні імперії інків і сприянні торгівлі, зв’язку та культурного обміну.
Факт 8: Назва країни походить від імені Симона Болівара
Болівія названа на честь Симона Болівара, видатного венесуельського військового та політичного лідера, який відіграв ключову роль у боротьбі Латинської Америки за незалежність від іспанського колоніального панування на початку 19 століття.
Болівара часто називають «Визволителем» за його важливу роль у керівництві рухом за незалежність у різних країнах Південної Америки, включаючи Венесуелу, Колумбію, Еквадор, Перу та Болівію. Він уявляв об’єднану Південну Америку, вільну від іспанського контролю, і невтомно боровся за досягнення цієї мети.
У 1825 році, після звільнення Болівії від іспанського панування, лідери країни вирішили вшанувати Болівара, назвавши свою нову незалежну державу на його честь. Болівія стала однією з перших країн Південної Америки, яка носила ім’я революційного лідера, що символізує її відданість ідеалам свободи, незалежності та єдності, які відстоював Болівар.
Факт 9: Шамани та відьомські ринки все ще актуальні для болівійців
Шамани та відьомські ринки, відомі місцевим жителям як “mercados de brujería” або “mercados de hechicería”, продовжують мати культурне та духовне значення для багатьох болівійців. Ці ринки, розташовані в таких містах, як Ла-Пас і Ель-Альто, пропонують цілий ряд традиційних ліків, магічних предметів і духовних послуг, які глибоко вкорінені у віруваннях і практиках корінних жителів Анд.
Шамани, або «ятірі» мовою аймара, відіграють важливу роль у болівійському суспільстві як духовні лідери та цілителі. Вважається, що вони володіють особливою силою та знаннями традиційних ритуалів, лікування травами та церемоній, які використовуються для лікування різних фізичних, емоційних і духовних захворювань. Багато болівійців звертаються до шаманів за настановами, захистом і зціленням, особливо в сільських і корінних громадах, де традиційні вірування залишаються сильними.
Відьомські ринки, з іншого боку, відомі тим, що продають широкий спектр предметів, які використовувалися в Андських ритуалах і церемоніях, зокрема трави, зілля, амулети, талісмани та частини тварин. Ці ринки відвідують місцеві жителі, які шукають духовні ліки, обереги на удачу чи захист або інгредієнти для традиційних ритуалів, таких як «лімпіас» (духовне очищення) або підношення Пачамама (Матері-Землі).
Факт 10: Болівія є найбільш ізольованою країною на американському континенті
Цей статус без виходу до моря став результатом війни на Тихому океані, конфлікту між Болівією та Чилі з 1879 по 1884 рік.
Під час війни Болівія втратила вихід до Тихого океану разом із прибережною територією, відомою як Літоральний департамент, який включав портове місто Антофагаста. У результаті Болівія повністю не мала виходу до моря, її кордони оточували Бразилія, Парагвай, Аргентина, Чилі та Перу.
Втрата берегової лінії мала значні економічні та геополітичні наслідки для Болівії, оскільки вихід до моря є вирішальним для міжнародної торгівлі, комерції та транспорту. Незважаючи на спроби домовитися з сусідніми країнами про доступ до прибережних територій або морських шляхів, Болівія досі не має виходу до моря.
